Ранні дослідження

Історію досліджень сектора Сонячної системи можна почати з 1959 року, року прибуття в Миколаївську обсерваторію з Пулково відновленого зонного астрографа для розширення зони спостережень малих планет до -20 ° за схиленням. Ініціатором цієї ідеї був завідувач відділом фотографічної астрометрії Пулковської обсерваторії А.Н. Дейч.

Вже у 1960 році для установки телескопа була побудована циліндрична башта з куполом, діаметром 5 метрів. Остаточна установка інструменту була проведена в першій половині січня 1961 року, навесні 1961 року були розпочаті фотографічні спостереження великих і малих планет. Результати дослідження об'єктива зонного астрографа, виконані Ф.Ф. Каліхевіч, показали асиметрію зоряних зображень, надзвичайно шкідливу для астрометричних робіт. У 1964 році об'єктив був знятий та відцентрований знаменитим оптиком Д.Д. Максутовим в Пулковськії обсерваторії. В результаті об'єктив забезпечував по всьому полю платівки гарну якість зображень зір та об'єктів до 12 зоряної величини за 3 хвилини експозиції.

Програма спостережень великих планет включала спостереження Венери, Марса, Юпітера, Сатурна, а також Урана та Нептуна.

Первісна програма спостережень обраних малих планет була складена відповідно до плану Б.В. Нумерова (1932 р.): спостереження 10 обраних малих планет (Церера (1), Паллада (2), Юнона (3), Веста (4), Геба (6), Ірида (7), Парфенопа (11), Мельпомена ( 18), Летиція (39), Гармонія (40)) для визначення положення початку координат (точки весняного рівнодення) і екватора фундаментального каталогу слабких зір. У період з 1961 по 1970 роки на астрографі було отримано 735 фотопластинок, з яких було оброблено 644. Результати обробки були опубліковані в “Известиях” ГАО АН СРСР і Бюлетені ІТА. Згодом списки малих планет за пропозицією В.І. Орільської були розширені до 20, а пізніше додалися 15 малих планет яскравіше 12 зоряної величини за програмою, запропонованою Ю.В. Батраковим і В.А. Шором, яка була продовжена до 2000 року.

У 1961-1996 роках на зонному астрографі проведено спостереження 19 обраних астероїдів з метою поліпшення системи фундаментального каталогу та визначення орієнтації його осей по відношенню до осей динамічної системи координат. За результатами спостережень був отриманий каталог 2450 положень астероїдів, представлений в Центрі малих планет МАС.

Фотографічні спостереження на зонному астрографі в Миколаєві тривали 37 років і були завершені 31 травня 1999 року у зв'язку з відсутністю фотографічних пластинок. Скляна бібліотека зонного астрографа до початку 1999 року містить 200 фотопластинок полярної зони, отриманих у 1929-1931 роках, і більше 8700 пластинок, отриманих в період з 1961 по 1999 роки, містить зображення великих планет (за винятком Меркурія і Плутона), галілеєвих супутників Юпітера , яскравих супутників Сатурна, обраних малих планет і комет. Крім того, в це число входять спостереження і за іншими програмами, наприклад, зодіакальний і екваторіальний каталоги, полярна зона, майданчики з радіоджерелами, кратні зоряні системи та ін.

Сучасні дослідження

У 1999 році в фокальній площині зонного астрографа була встановлена ​​ПЗЗ-камера виробництва НДІ МАО, а згодом і телескоп-гід був оснащений телевізійною камерою, внаслідок чого зонний астрограф отримав назву «мультиканальний телескоп».

Сучасна астрометрична точність наземних спостережень астероїдів, яка оцінюється похибкою в 0.05 ", достатня для виявлення відхилень більше 0.1" в їх русі (в тому числі і в разі накопичення малих вікових членів). Оскільки астероїди належать до класу малих тіл Сонячної системи, то їх рух є дуже чутливим до різного роду збурень. Одним з таких факторів є гравітаційне збурення, яке чиниться на всі тіла в Сонячній системі зі сторони великих за масою астероїдів. Для визначення мас великих астероїдів були розпочаті в 2000 році позиційні ПЗС-спостереження астероїдів за спільною програмою досліджень між Миколаївською обсерваторією, Інститутом прикладної астрономії РАН і обсерваторією в Бордо (Франція).

У 2000-2001 рр.. проводилися пробні спостереження з метою відпрацювання методики (результати не опубліковані). За період 2002-2005 роки був отриманий каталог 622 положень у системі ICRS 24 астероїдів до 13 зоряної величини, що поряд з позиційними спостереженнями астероїдів, представленими в Центрі малих планет, був використаний для вирішення завдання визначення мас великих астероїдів на основі наземних позиційних спостережень.

З 2004 року сектором Сонячної системи проводиться співпраця в галузі визначення мас астероїдів з Національною обсерваторією ТУБІТАК, розташованої в Туреччині на горі Бакирлитепе, в 50 км на північний захід від міста Анталія, і астрономічною обсерваторією ім. В.П. Енгельгарт Казанського державного університету, Росія, а з 2006 р. - з Інститутом небесної механіки та обчислення ефемерид Паризької обсерваторії.

В даний час сектор заявив про участь в програмі наземної підтримки майбутньої Європейської космічної місії «GAIA» в галузі дослідження руху астероїдів.

Наші досягнення

Лабораторія реактивного руху JPL (США) використовує фотографічні позиційні астрометричні спостереження, виконані на зонному астрографі в Миколаєві з 1961 по 1997 рік, для побудови ефемерид Сонця, восьми великих планет, Плутона та Місяця, починаючи з 2003 року, коли вийшла модель руху DE409.

Каталог 2450 фотографічних положень малих планет, отриманих на зонному астрографі в Миколаєві в 1961-1996 роках, розміщений в базі Центру малих планет МАС. Ці спостереження отримали найвищу оцінку, вони позначені буквою «h» (high-precision astrometry)  завдяки тому, що мають невеликі випадкові та систематичні похибки в положеннях астероїдів. Спостереження астероїдів в 2002, 2003 і 2005 роках також були відзначені буквою «h» згідно з інформацією Центру малих планет МАС.

Починаючи з 2000 р. дослідження з даної тематики проводились в рамках наступних фундаментальних науково-дослідних робіт:

• Вивчення динамічних і фізичних характеристик астероїдів і малих тіл Сонячної системи, № 0101U000215, 2000-2004 рр.. Керівник Гудкова Л.А.
• Вивчення кінематичних і динамічних характеристик малих тіл Сонячної системи, № 0105U000391, 2005-2007 рр.. Керівник Гудкова Л.А.
• Уточнення динамічних властивостей руху тіл Сонячної системи, № 0108U000594, 2008-2010 рр.. Керівник Пінігін Г.І.

Дослідження в даний час в секторі Сонячної системи виконуються в рамках фундаментальної науково-дослідної роботи

• «Дослідження руху великих і малих тіл Сонячної системи», № 0111U000083, 2011-2013 рр.. Керівник Іванцов А.В.

Література:

1. Калихевич Ф.Ф. Установка и исследование зонного астрографа в Николаеве. Первые результаты наблюдений планет: Дис. ... кан. физ.-мат. наук: 01.03.01. − Николаев, 1970. − 144 с.

2. Иванцов А.В. Определение масс больших астероидов на основе наземных позиционных наблюдений: Дис. ... кан. физ.-мат. наук: 01.03.01. − Николаев, 2007. − 199 с.

3. Горель Г.К., Гудкова Л.А. Положения 19 избранных малых планет в системе ICRS по наблюдениям на Николаевском зонном астрографе в 1961-1997 гг. // Кинем. и физ. небес. тел. − 2000. − Т.16, №5. − С. 463-469.